Степан Бандера – легендарна постать, яка уже більше 80-ти років лякає і захоплює ворогів України. Життя і діяльність Степана Бандери сповнене пригод, подорожей, різноманітних подій, які нікого не лишать байдужими. Життєвий шлях цього відомого націоналіста тісно пов’язаний з Галичиною, тому варто «прогулятися» бандерівськими місцями, щоб точніше зрозуміти, що це була за людина та яку діяльність вона проводила.
Біографія Степана Бандери
Степан народився 1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (нині Івано-Франківська область). Його родина була дуже інтелігентна і освічена: батько Андрій – парох, мати Мирослава – донька священника. У сім’ї було 8-ро дітей, всі, крім однієї дівчинки, дожили до дорослого або поважного віку. Хлопчик відчув на собі всі страхи Першої світової війни, яка прокотилася і його селом.
У 1919 році Степан пішов до гімназії. Закінчив її у 1927 році. З 1922 року є учасником Пласту. У 1928 році вступив до агрономічного відділу Високої політехнічної школи (Львівська політехніка). Був активним учасником національного життя. У 1929 році став членом ОУН. У 1933 році оголошений офіційним головою цієї організації. У 1934 році польська влада арештувала Степана Андрійовича. Наступні кілька років відбувалися судові засідання, які зробили Бандеру відомим. У 1938 році Степан втік з в’язниці, але його знову була арештовано та переведено до Бреста. Після початку Другої світові війни Бандера був визволений з тюрми і повернувся до України.
30 червня 1941 року у Львові проголошений Акт Незалежності України. Після цього гітлерівці арештували Бандеру і посадили до тюрми, де провідник ОУН перебував до 1944 року. З кінця 1944 року і аж до кінця життя Степан разом із дружиною і дітьми змінювали місце проживання. У 1954 родина оселилася у Мюнхені, а Степан приховував своє справжнє ім’я та прізвище. Був вбитий 15 жовтня 1959 року радянськими спецслужбами. Родина чоловіка була репресована, сестри прожили до глибокої старості і стали жертвами сталінського режиму. А брати і батько загинули під час Другої світової війни.
Степан Бандера і Львів
У 1928 році Степан Бандера переїхав до Львова. Він хотів навчатися у Чехословаччині, але йому біло відмовлено у видачі закордонного паспорта. Тому хлопець вступив у 1928 році до Львівської політехніки. Зокрема, він вчився на рільничо-лісовому факультеті у Дублянах, які розташовані за 76 кілометрів від Львова. Тут навчалися його брати Олександр і Василь і сестра Марта-Марія. Перед отриманням диплому чоловіка було ув’язнено.
Зараз вулиця, де розташована Львівська політехніка, носить ім’я Бандери. Крім цього закладу, тут ще є і академічна гімназія. В ній Степан не вчився, але певний час знімав кімнату у шкільного сторожа. Вона була в гімназії збоку Архітекторської вулиці. Інколи виходить плутанина з тим, де вчився Бандера. Перші три семестри Степан вчився у Львові, а наступні в Дублянах, бо там було створено факультет, де навчався Степан.
Важливим місцем у Львові для Степана Бандери є Академічний дім. Він знаходиться на вулиці Коцюбинського, 21. Будинок звели на початку 20 століття на кошти Євгена Чикаленка. Він був створений як гуртожиток для українських студентів. Саме тут певний час жив і Степан Бандера, а також Ярослав Стецько, Євген Коновалець. Це була справжня штаб-квартира націоналістів. У Львові чоловік вів активне політичне і націоналістичне життя. Саме на Коцюбинського, 21 його було арештовано 22 березня 1932 року. Через три місяці Степана відпустили, бо не було доказів вини. А вже 14 червня 1934 року Бандеру арештували на набагато довший термін.
Знаковим для Бандери був і нинішній Личаківський парк. За часів Другої Речі Посполитої він мав назву Войцеха Бартоша Гловацького. У жовтні 1933 року тут Степан Бандера давав остаточні поради Миколі Лемику. Той мав вбити російського консула Майлова. 21 жовтня 1933 року чекіста вб’ють. У 1936 році у Палаці справедливості, який розташований на нинішній вулиці Князя Романа 1-3, Степана Бандеру і його соратників будуть судити за вбивство Майлова і директора львівської гімназії Івана Бабія. Саме тут, у Львові під час страшного процесу Степан скаже, що за ідею ОУН можна і пожертвувати тисячами людських життів. Після того Степан був у різних європейських країнах, не полишаючи ідею отримати незалежність для України.
Степан Бандера і ОУН
Хлопець був тією людиною, яка завжди підтримувала просвіту і націоналістів. У 1929 році він вступив до ОУН – Організації українських націоналістів. Був дуже молодим, але надзвичайно швидко став впливовим і шанованим. Намагався боротися з польським режимом. Основна ціль ОУН на той момент – переконати українців, що вони можуть чинити опір. Оунівці друкували підпільну літературу, яку нелегально поширювали. Бандера мав блискучі ораторські здібності.
У 1933 році Степан став крайовим провідником ОУН, крайовим комендантом бойового відділу. Його називали гетьманом підпілля, адже він організував чимало збройних нападів на ворогів України. Саме Степан зініціював пошанування пам’яті січових стрільців, а націоналістичний рух став масовим.
У 1933 році Бандера організував акцію, в якій взяли участь тисячі українських дітей. Вони не відповідали вчителям польською, казали їм, щоб ті забиралися до Польщі, нищили польські прапори.
Під час Голодомору Бандера розгорнув серйозну боротьбу проти радянських терористів. Були вбиті впливові більшовики. ОУН виступала проти більшовизму, тому що ця система знищила українську державу.
У 1936 році Бандері винесли смертний вирок через організацію теракту і вбивство міністра закордонних справ Польщі. Після того як Степан почув вирок він вигукнув: «Хай живе Україна!».
Український націоналіст Степан Бандера – людина, яка зробила для відновлення України дуже багато. Вже під час німецької окупації 30 червня 1941 року у Львові був проголошений Акт відновлення Української Держави. Це сталося на балконі палацу Любомирських. Нині – це площа Ринок, 10. Після цього Бандера став ворогом і для нацистів. Він на кілька років «оселився» у таборі «Заксенхаузен».
Степан Бандера і УПА
22 січня 1943 року була сформована перша сотня УПА. І через кілька тижнів вона вже розгромила німецьку комендатуру у містечку Володимирець (Рівненщина). У районі Острога¸ Березного, Кременця нацисти перекинули цілу дивізію для боротьби з УПА. Але це все було марно. Степан Бандера в цей час перебував у німецькому концтаборі. УПА ніколи не співпрацювали з фашистами, хоч їм це часто приписують. Вони боролися проти більшовицького і нацистського режимів одночасно.
Чи були особисті причини у Степана мстити радянській і німецькій владі? Так, були. Адже у 1941 році фашисти вбили батька Степана. Бандера намагався через зв’язки вивезти родину з України, але батько категорично відмовився, адже написав синові, що не може лишити народ. Сестер Бандери вивезли до радянських таборів. Василь та Олександр Бандери були вбиті фашистами у таборі Аушвіц у 1942 році. Їх піддавали смертельним тортурам, а тоді вводили вбивчі ін’єкції.
Степан Андрійович ніколи не був особисто головнокомандуючим УПА. Хоча даний міф часто гуляє у історичних підручниках. Він просто не міг ним бути, адже на момент створення УПА був у таборі.
З кінця 1942 року було вирішено створити повстанську армію, яку спочатку очолював Василь Івахів. Але він загинув у бою з фашистами. Після 13 травня 1943 року головнокомандуючим УПА став Дмитро Клячківський. Більш відомий як Клим Савур. Із грудня 1943 року до 5 березня 1950 року керівником УПА був Роман Шухевич. Більш відомий під псевдо Тарас Чупринка. З 1943 по 1950 керівництво ОУН і УПА – це одна людина – Роман Шухевич.
Останнім головнокомандувачем УПА став Василь Кук – його заарештували 23 травня 1954 року.
Проте ОУН стійко асоціювалося зі Степаном Бандерою, який був популярний серед народу і перебував за ґратами. Тому і всіх його послідовників називали бандерівцями. З-за ґрат і постійного переслідування Бандера не міг здійснювати революційну діяльність, але залишався ідейним натхненником проводу.
З лютого 1945 року Бандеру обрали Головою Проводу ОУН заочно. Цю посаду він займав аж до своєї смерті.
Безумовно, роль Степана Бандери в історії України – величезна. Це – людина-символ, взірець, який має великий авторитет і силу навіть через багато років по своїй смерті.
Більше корисної інформації про Львів та область читайте в рубриці Історія на нашому порталі.
