Місто Лева має багато мальовничих зелених локацій, але тільки одна з них нетривіально поєднує в собі статус парку відпочинку та етнографічного музею, розташованого просто неба.
Таким дивовижним закладом є етнопарк Шевченківський гай (Львів), який місцеві мешканці іноді називають Кайзервальдом. Про даний об’єкт, що є одним із найдавніших скансенів на всьому Європейському континенті, можна прочитати далі.
Етно-парк «Шевченківський гай» сторінки історії
Розташовується такий заклад на території, яка за часів Австро-Угорської імперії, була відвідана цісарем Францом Йозефом Першим. Ця земля настільки сподобалася можновладцю, що він віддав наказ присвоїти їй статус цісарської, Кайзерівської.
Задум створити відповідну локацію на цій території виник приблизно століття тому в українського етнографа та музеєзнавця, Іларіона Свєнціцького після ознайомлення з подібним скансеном у столиці Швеції.
До реалізації такої ідеї долучилися однодумці цього науковця й філософа, небайдужі до національної культури.
Першим експонатом новоствореного парку-музею в 1920-х роках стала споруда автентичного дерев’яного храму, зведеного 1761 року. Ця церковиця знаходилася в селі Кривка. Після забудови нової церкви її збиралися зносити.
Але український мистецтвознавець Михайло Драган попросив селян трохи зачекати. Його підтримав і місцевий парох – Маркелій Куновський. У результаті споруда під наглядом фахівця була акуратно розібрана, після чого цей матеріал перевезли в майбутній музей Шевченківський гай і склали знову.
Набагато пізніше, в 1966 році, при Музеї етнографії на художнього промислу був створений спеціальний відділ, який розпочав роботу щодо створення музейного закладу просто неба.
Через п’ять років відповідний відділ народного будівництва реформували та перейменували. У результаті такої реформації він став Музеєм народної архітектури та побуту.
У 2016 році цьому львівському закладу було присвоєне ім’я Климентія Шептицького – священника, що підтримав ідею та допоміг реалізувати перевезення церкви з села Кривка на територію нинішнього етнопарку.
Тобто найменування закладу «Шевченківський гай» є суто народним. А його офіційна назва звучить як «Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького».
Інфраструктура, архітектура та фонд
Львівський ентно парк Шевченківський гай, загальна площа якого становить близько 36 гектарів, відрізняється своєрідною диференційованою структурую, умовним поділом на зони. Кожна із них представляє певний західноукраїнський регіон – Бойківщину, Буковину, Гуцульщину, Закарпаття, Лемківщину, Львівщину, Поділля, Покуття та Полісся.
Кожна з відповідних ділянок зображує мініатюрне село, яке представлене 15-20-ма пам’ятками народного зодчества. Тут можна побачити приміщення житлової та господарчої специфіки з інтер’єрами, в яких знаходиться домашнє начиння, предмети побуту, ремісничі інструменти, сільськогосподарські знаряддя і навіть старовинні транспортні засоби.
Загалом музей народної архітектури та побуту у Львові представляє більш ніж 120 пам’яток, шість із яких зображують дерев’яні храми. Можна на території даного етнічного парку побачити також школу, кузню, водяний млин, споруду лісопильні, сукновальні, а ще вітряк та пасіку.
Вік найстарішого представника експозиції, селянської хатини, налічує 275 років.
Музейна колекція старовинних предметів побуту включає понад 22 тисячі оригінальних експонатів, і більшість із них знаходяться в технічно справному стані. Даний момент стосується автентичних олійних пресів, прядильних і ткацьких верстатів, гончарних кругів та багатьох інших пристроїв.
Фішкою експозиції «Пасіка» є вулик зі скла, через прозорі стіни якого можна спостерігати за життям і роботою бджіл.
З цими давніми, колоритними спорудами в парку сусідують цілком сучасні інфраструктурні об’єкти, зосереджені в зоні відпочинку – це кав’ярні, крамнички сувенірів, ігровий майданчик для дітей та зоологічний куточок.
Програма для гостей
Огляд експозицій в супроводі захоплюючих розповідей екскурсовода – це далеко не все, що може запропонувати своїм відвідувачам львівський Шевченківський гай.
Гостям етнопарку можуть стати учасниками такої розваги, як стрільба в тирі, покататися верхи на конях.
Дітлахам тут пропонуються різноманітні майстер-класи, в ході яких вони освоюють премудрості писанкарства, техніку лозоплетіння та гончарства, ручне виготовлення іграшок та багато інших, знайомих нашим пращурам справ.
Особливої уваги відвідувачів заслуговують народні свята та фестивалі, що проводяться в Львівському музеї народної архітектури і побуту регулярно. Тематика цих заходів різноманітна й залежить від сезону.
Наприклад, навесні тут можна побачити фестиваль «Великдень у гаю», восени приєднатися до веселої енто-забави «День гарбуза», а взимку стати очевидцем театралізованого екскурсу «Хатинка Святого Миколая» чи Різдвяного ярмарку.
Кожне свято супроводжується частуванням – це чудова нагода познайомитися з традиційними стравами різних регіонів західноукраїнської кухні, приготованих у вуличній печі.
Фахівці також проводять за певним графіком музейні зустрічі та заняття для дітей, спрямовані на ознайомлення малечі з народними звичаями, традиціями, пісенною творчістю й декоративно-ужитковими мистецтвами.
Часом постійно діючі експозиції доповнюються тимчасовими виставками витворів народних живописців та інших умільців.
Також етнічний парк запрошує дорослих та маленьких гостей до фотосесій у національному вбранні.
Актуальна інформація для туристів
Вхід до локації Шевченківський гай, адреса якого Львів, Чернеча гра, 1, платний. Вартість квитка для дорослого – 100 гривень.
Квиток для школярів, студентів та пенсіонерів продається за пільговою ціною – 70 гривень.
Окремі категорії гостей можуть відвідати етнопарк у Львові безкоштовно – це дошкільнята, діти-сироти, особи з інвалідністю (І та ІІ група) та військові, зокрема учасники бойових дій.
Вартість оглядової екскурсії музеєм тривалістю 45 хвилин українською мовою становить 400 гривень, іноземною – 650 гривень.
Тематичні екскурси проводяться за попередніми замовленнями.
Графік роботи зовнішньої експозиції влітку – без вихідних, із 10.00 до 18.00, а взимку вона зачиняється на годину раніше. Інтер’єри садиб доступні відвідувачам із середи по неділю включно.
Із головного міського вокзалу дістатися до етнічного парку-музею можна автобусом № 29 або трамваєм №1. Вийти слід на зупинці «вулиця Мечникова».
Піша прогулянка до львівського музею народної архітектури та побуту з центру міста займе хвилин 40.
Більше корисної інформації про Львів читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.
