Сколівські Бескиди, що подивитись можна в цьому унікальному природному парку національного значення, які цікаві факти відомі про нього та як дістатися туди. Прикарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, що вабить туристів великою кількістю визначних місць, чудовими курортами та дивовижними краєвидами.
Сколівські Бескиди: особливості та історія парку
Датою створення такого парку, що розташувався в басейнах рік Опору та Стрия, є 1999 рік. Базою для нього став заснований у 1983 році Сколівський лісовий заповідник.
Головною метою комплексу була охорона місцевих вікових лісів, в яких переважно ріс бук та ялиця. До паркової території увійшли також частини заповідників «Зелемінь», «Майдан», та урочищ «Журавлине», «Дубинське і «Соліт».
Даний об’єкт займає північну частину моноклінально-брилового низькогір’я з однойменною назвою. Площа парку Сколівські Бескиди становить понад 35 тисяч гектарів.
Домінантною у складі ґрунтів цієї місцевості, внутрішня частина якої межує зі Стрийсько-Сянською Верховиною, є осадова порода – вапнистий пісковик фліш.
Клімат у відповідній зоні відрізняється м’якістю. Його можна назвати вологим та теплим. Узимку тут відбуваються часті відлиги, коли стовпчик термометра піднімається до +5°С. Літо нежарке – середня температура в липні становить +17°С. Щорічно в цій місцевості випадає до 1100 мм опадів. А в холодну пору року може утворюватися сніговою товщиною до 40 см.
Особливості флори та фауни
У даному гірському регіоні можна безконечно милуватися віковими величними лісами, панорамними краєвидами та смарагдовими полонинами.
Природний парк в м. Сколе є місцем, в якому є можливість побачити лісостани ялицеві та смерекові, а ще оцінити могутність чистого букового лісу. Більшість дерев у його лісових масивах старі, віком від сотні років.
Серед них зустрічаються взірці рідкісних порід бука, сірої вільхи та явора. Рослинний світ заповідної зони включає понад 630 видів судинних представників флори, 50 з яких внесені в Червону книгу України.
До їх числа можна віднести скополію карнеолійську, цибулю ведмежу, астранцію велику, баранця звичайного, лілію лісову, любку дволисту, білоцвіт весняний та багато інших видів, що в нашій країні знаходяться під загрозою знищення.
Вражає багатством і тваринний світ парку. У ньому мешкає півсотні видів ссавців, 121 вид пернатих та 86 видів комах, а також різноманітні земноводні та плазуни. Мешканцями місцевих водойм є 18 видів риб.
Мандруючи тутешніми заповідними стежками, можна зустрітися з вепром, благородним оленем та козулею, побачити білку та куницю лісову і навіть вовка та бурого ведмедя.
Водяться в Сколівських Бескидах і рідкісні представники фауни – наприклад, рисі, борсуки, горностаї, а також вимирущий вид кажанів – нічниця довговуха та нічниця Наттетера.
Серед червонокнижних птахів, для яких цей НПП є домівкою, варто назвати лелеку чорного, глухаря, шуліку рудого та сорокопуда сірого.
Сколівські бескиди: цікаві факти та локації
За даними статистики, відповідний національний парк щороку приймає близько 7 тисяч відвідувачів. Туристам у ньому пропонується 960 прокладених маршрутів загальною протяжністю 146 кілометрів.
Найвищою точкою даного об’єкту вважається гора Парашка. Якщо вірити легенді, своє ім’я вона отримала на честь дочки князя Святослава. Висота відповідної гори, яку в ясний день добре видно мешканцям міста Стрий та села Корчин, становить 1268 метрів.
Ще одна перлина НПП Сколівські Бескиди – водоспад Гуркало. Біля його підніжжя знаходиться так звана «чаша молодості» – плесо, ширина якого сягає 10 метрів, а глибина – 2 м. Приваблює відвідувачів також водограй із назвою Кам’янка, озеро з романтично назвою Журавлине та торфо-сфангове болото Селища, розташоване на висоті 650 метрів.
Паркова територія є контрольованою. Відповідний моніторинг забезпечується п’ятьма новітніми електронними системами відеоспостереження.
Даний заклад багато років є активним учасником міжнародної програми зі збереження популяції зубрів. У 2009 році в Майданське лісництво було привезено з Польщі, Німеччини та Австрії 11 голів цих тварин. Упродовж 9 років у парку вдалося збільшити поголів’я зубрів, що є найбільшими ссавцями на Європейському континенті, втричі.
Територія НПП охоплює Східницьке родовище, в якому є 17 свердловин та 38 природних джерел мінеральної води. З них станом на поточний рік облагороджено 27 джерел різної бальнеологічної дії.
Найчастіші причини, з якої гості з різних українських областей приїздять у Сколівські Бескиди – відпочинок у місцевих пансіонатах та турбазах (цих закладів тут налічується два десятки) і так званий екотуризм.
Оглядаючи тутешню чарівну прикарпатську природу, варто ознайомитися і з місцевим колоритом та традиціями довколишніх сіл – Корчина, Майдана, Угрича, Крушельниці, Завадки та Підгорців.
Більшість мандрівників не втрачають шансу побачити визначні місця, що на території національного парку – геологічну пам’ятку природи, наскельне місто-фортецю Тустань, дерев’яну церкву міста Сколе, зведену наприкінці ХVІ століття, та місце поховання київського князя Святослава, що пішов із життя більш ніж тисячу років тому.
Дорога до Сколівських Бескидів
Транспортне сполучення з відповідним природним парком є залізничне та автобусне.
Потяги до міста Сколе курсують із Києва, Одеси та Харкова. Найближче до нього приїхати поїздом з Ужгорода та міста Львів. Є варіант доїхати залізницею й на потязі Львів-Мукачево. Виходити слід на однойменній станції.
Прямі автобусні рейси здійснюються до Сколе з Луцька, Івано-Франківська, Львова, Ужгорода, Стрия й Дрогобича.
Відстань від столиці України до відповідного НПП складає 655 км, від Івано-Франківська – 136 км, а найближчим обласним центром до нього є Львів (107 км).
Адміністрація та працівники даного природного парку піклуються про зручність та безпечність перебування туристів на його території. У регіоні, де знаходяться Сколівські Бескиди, обладнані спеціальні зони відпочинку. На старті всіх прокладених маршрутів встановлені баки для сміття.
Полювання на тварин та ловля риби на території парку строго забороняється – порушники притягаються до суворої відповідальності й караються штрафами.
Більше цікавих туристичних місць Львівщини, на нашому сайті.
