Собор Святого Юра є одним із найвідоміших львівських храмів, історія якого дивує, а архітектура викликає щире захоплення.
Столиця Галичини привертає увагу мандрівників численними сакральними спорудами, що є пам’ятками старовинного релігійного зодчества та предметом гордості львів’ян.
Про цю культову будівлю, яку по праву вважають візитівкою міста Львів його головною християнською, греко-католицькою святинею, розповідає пропонована стаття.
Собор Святого Юра: життя храму в давні часи
Уперше церква Святого Юра або Георгія Переможця, що була попередницею відповідного собору, була споруджена 1280 року. Наказ побудувати її віддав сам князь Лев. Відомо, що в ті часи поруч із церквою знаходилася печера, в якій мешкали монахи.
Проіснувати довго цьому храму, зведеному з дерева, не вдалось: у 1340 році він був спалений польськими загарбниками.
Після цього в 1363 році на тому самому місці розпочали будівництво нової святині. Проте доля знову й знову готувала для культової споруди лихо – її неодноразово нищили пожежі, спричинені підпалами ворожих військ, нещасними випадками та навіть природною стихією. Відомо, що одного разу Собор Святого Юра у Львові згорів після того, як у нього поцілила блискавка.
За часів 17 століття при храмові існував монастир та дві друкарні – братська й кирилична. У кириличній друкарні в 1688 році були видані такі відомі книги як «Псалтир» та «Метрики», а в 1700-му році – «Ірмолігон», що вважається найпершою книгою в Україні, для якої був використаний нотний шрифт.
Востаннє ця святиня, яка зараз постає перед поглядом вірян у свій своїй неперевершеній красі, була збудована 1744 року. Ініціатором будівництва даного храму став митрополит УГКЦ Анастасій Шептицький. Участь у цій благородній справі взяло багато талановитих європейських зодчих. Серед них варто назвати німецьких архітекторів Мартина Урбаніка, Бернарда Мернтина й Клеменса Фесінґера та мецената Юзефа Потоцького.
Упродовж XVII-XIX століть майдан біля храму слугував місцем для традиційних січневих та травневих ярмарків. Останніми роками львів’яни намагаються цю традицію відновити.
Особливості архітектури собору
Архикатедральний Собор Св. Юра, що гордо височіє над містом Лева, є вишуканим ансамблем, виконаним у стилі рококо.
Цей архітектурний комплекс включає власне храм, дзвіницю, капітельні споруди та митрополичі палати.
Відвідувачів він стрічає брамою з декором у вигляді алегоричних скульптур Грецької та Римської церкви. Зайшовши на подвір’я святині, можна ліворуч побачити головний фасад. Його вирізняє могутній портал та статуї, що зображують архієреїв Шептицьких – Анастасія та Лева.
Ще одним шедевром скульптурного зодчества, розташованим вище порталу, є композиція «Юрій Змієборець», виконана відомим зодчим Іоанном Пінзелем.
Навпроти храму знаходиться споруда палацу митрополитів, зведена за проєктом Фесінґера. Домінантним у ній також є стиль рококо, хоча тут уже знайшлося місце й елементам класицизму.
Інтер’єри відповідних апартаментів вирізняє неймовірно розкішний декор.
Власне собор Святого Юра демонструє стиль пізнього бароко. Відомо, що автор відповідного архітектурного проєкту, який не можна не назвати геніальним, пішов із життя раніше, ніж його розробка була реалізована.
Розписи на стінах храму створювалися відомими живописцями – Юрієм Радивилівським, Франциском Смуглевичем та Лукою Долинським. Найбільш цінними серед робіт цих художників мистецтвознавці вважають «Таємну вечерю» та зображення «Христос Архієрей».
З протилежного боку собору можна побачити барокову дзвіницю з найдавнішим в Україні дзвоном: напис на ньому вказує дату відлиття – 1341 рік. Відомо, що автором проєкту дзвіниці був відомий будівничий Йозеф Землер.
Християнські реліквії
Греко-католицька церква Святого Юра є місцем, в якому зберігається багато унікальних реліквій, що є для християн святинями.
До їх числа варто віднести чудотворну ікону XVII століття, яка зображує Теребовлянську Богоматір, та Київську ікону Матері Божої.
Собор став осередком для збереження чаші, риз та дискосу Папи Римського Іоанна-Павла Другого. Ці реліквії понтифік передав у дар верхам українського духовенства 2001 року, коли він наносив офіційний візит до нашої країни.
Також зберігаються в храмі Хрест із Голгофи та мощі святих – Миколая Чудотворця, Юрія Великомученика й Валентина.
Ще одним презентом з резиденції Папи (Ватикан), що знаходиться в Соборі Святого Юра з 2005 року, є точна копія Туринської плащаниці, освячена на оригіналі – її можуть побачити всі відвідувачі храму.
Наявність такої значної кількості культових речей у Соборі пояснюється просто – до 2005 року ця церква використовувалася Главою УГКЦ як резиденція.
З 1946 року по 1990 рік Собор був власністю Православної церкви Московського патріархату. Після здобуття Україною Незалежності храм повернули Українській Греко-Католицькій церкві.
Корисна інформація для вірян та туристів
Дізнатися більше про все, що відомо про собор Святого Юра у Львові, можна під час екскурсії – розповіді місцевих гідів про сакральні пам’ятки Галичини завжди змістовні та цікаві.
Адреса цього храму: Львів, площа Святого Юра, 5.
Доїхати до нього від центрального залізничного вокзалу можна трамваєм № 6. Слід вийти на другій зупинці. Далі можна пройтися до собору пішки – вулицею Шептицьких або по вулиці Городецькій.
Є можливість дістатися від залізничного вокзалу й автобусами № 29 та 31.
Від міського центру (зупинка «Оперний театр») охочих відвідати святиню довезуть до неї маршрутки № 25, 29 та 33.
З автовокзалу (вул. Стрийська) до собору прямує автобус № 49 (тривалість поїздки на ньому складає приблизно 40 хвилин).
Цікаво, що розклад Богослужінь у соборі Святого Юра є незмінним уже кілька останніх десятиліть. Вранішня літургія починається о 7.30, а остання вечірня служба – переважно о 18.00.
Більше цікавих туристичних місць Львова читайте у рубриці Туризм.