Друге місце за пасажиромісткістю в Україні належить міжнародному аеропорту Львова. Цей вузол повітряного сполучення, розташований на території східної Європи, вважається одним із найбільших і має дивовижне минуле.
Історія львівського аеропорту, що нині носить ім’я засновника міста, Данила Галицького, є давньою, багатою й цікавою. У ній чимало сторінок, які засмучують і викликають розпач, дивують і надихають.
Як усе починалося, або про перші авіаперевезення у Львові
Робота першого летовища в місті Лева стартувала далекого 1914 року. Перший аеровокзал розташовувався в районі Левандівка, поблизу вокзалу залізничного. На початку свого існування цей аеропорт забезпечував польоти виключно військових літаків.
Цивільні регулярні авіарейси на ньому почали відбуватися з вересня 1922 року. Перший виліт здійснило повітряне судно в напрямку Варшави з транзитною посадкою в Гданську.
Львів став найпершим українським містом, звідки вирушали пасажирські літаки. Київ та Харків відповідний сервіс надав людям лише через два роки.
Першим зарубіжним партнером львівського аеропорту була німецько-польська компанія AeroLloyd.
Як свідчить статистика, за сім років роботи, до кінця 1929 року, летовище Львова забезпечило понад чотири з половиною тисячі рейсів, які перевезли 10784 пасажири.
1929 рік виявився найбільш продуктивним – упродовж цих дванадцяти місяців було перевезено 1894 авіапасажири за виконано 485 повітряних рейсів.
У наш час, коли курсують літаки з сотнями пасажирів на борту, ці цифри здаються мізерними. Але тоді авіаперевезення здійснювали судна німецького виробництва «Юнкерси», розраховані всього на 4 пасажирів, та літаки «Фокер» (Голландія), на борту яких вміщалось до 10 авіапасажирів і навіть був передбачений туалет. Їх таких аівасуден до Варшави тривав 1 годину 40 хвилин.
У 1930-і роки авіапарк закладу поповнився американськими літаками марки «Локхід». У них були передбачені крісла для 11 пасажирів та невеликий буфет для їх комфортності. Згодом аеропорт ще придбав судна «Дуглас», теж виробництва США, салон яких вміщував 14 людей.
Перенесення летовища
Можливості розвитку авіасполучення між Львовом та іншими містами обмежували невеликі габарити льотного поля на Левандівці. На цей момент місцеві можновладці звернули увагу з початком курсування пасажирських авіасуден.
1923 року було прийняте рішення перенести летовище. Новий аеропорт мав запрацювати в передмісті, поблизу населеного пункту Скнилів, віддаленого від міського центру на 6 км. Спершу цей об’єкт будувався військовими, пізніше до них приєдналися й цивільні.
Шість років знадобилося для зведення залізобетонного ангару – будівлі першого аеровокзалу. Наприкінці 1929 року об’єкт був запущений в експлуатацію. Новий аеропорт забезпечував вильоти та посадки регулярних міжнародних та внутрішніх пасажирських рейсів, а також рух суден військової авіації – в цю місцевість був перенесений і військовий авіаполк.
Розбудова інфраструктури поблизу об’єкту продовжувалася й після його відкриття. На початку 30-х років до летовища проклали залізничний шлях. Поруч із ним збудували радіостанцію, метеостанцію, заправку для авто та сигнальний маяк із проблисковим ліхтарем, світло якого було видно майже за 100 км.
Побудували і зал очікування. Ця велетенська споруда збереглася дотепер.
Як виявилося, проектанти нового аеропорту обрали місце для нього не зовсім вдало. У період міжсезоння тут злітна смуга заливалася водою, що викликало необхідність періодичного, вимушеного закриття аеродрому.
Проблема була вирішена в 1936 році спорудженням двох додаткових злітно-посадкових смуг довжиною до 1,2 км із покращеним, викладеним із щебеню покриттям. Розташовувалися ці нові смуги нестандартно – перехресно.
Рівень сервісу львівського аеропорту стрімко розвивався. Було налагоджене безкоштовне автобусне сполучення до летовища з центру міста. Людей із обмеженими фізичними можливостями доставляли сюди на автомобілях. На території аеродрому надавали свої послуги мандрівникам безплатно носії багажу. Оформлення документів на виліт загалом займало до 15 хвилин.
До початку радянської окупації рейси здійснювалися в 15 напрямках. Коли Львів опинився під владою «совєтів», літаки почали курсувати до Москви та інших міст СРСР.
Період від Другої світової до розпаду тоталітарної держави
Уже в перший день війни аеропорт Львову був розгромлений німецькими бомбардувальниками та повітряними ракетоносіями словацької армії. Сталися ці сумні події вранці 1 вересня 1939 року.
У червні 1941-го трагедія повторилась. Німецькою авіацією було знищено 264 радянських літака, які знаходилися на території відповідного летовища.
Згодом німці розпочали відбудову зруйнованого львівського аеропорту. Ремонт та відновлення льотного поля вони робили силами військовополонених, що перебували в концтаборі «Шталаг».
А 1944 року вузол повітряного сполучення Львова чекала чергова біда – цього разу він був розбомблений радянськими завойовниками.
Згодом цей стратегічно значимий об’єкт, що увійшов до мережі «Аерофлот», відновили. Було поновлене сполучення зі столицею СРСР, Києвом та адміністративними центрами сусідніх регіонів.
Наприкінці 50-х років і пізніше Галицьке летовище приймало багато міжнародних рейсів, а також було транзитним аеродромом для забезпечення дозаправлення літаків.
В останні роки радянської епохи аеропорт Львова відправляв близько шість десятків повітряних суден щодня.
Часи Незалежності: як змінилося життя львівського аеродрому?
У 90-х даний об’єкт швидко модернізувався, позбавляючись від слідів «радянщини».
Був відновлений міжнародний статус летовища. У 1999 році, до саміту глав європейських держав, що відбувся в Львові, була зроблена капітальна реставрація аеропорту, в тому числі його льотного поля.
Особливі зміни чекали цю установу напередодні чемпіонату з футболу «Євро-2012».
Перед Львовом стояло завдання прийняти десятки тисяч гостей з різних куточків планети.
Готували міський аеропорт до даної відповідальної місії, починаючи з 2009 року. Саме в цей час, задовго до початку проведення міжнародного футбольного турніру розпочалося будівництво нового терміналу.
Автори його проекту, площа якого складала майже 40 тисяч квадратних метрів, обрали стиль хай-тек. Термінал, за задумкою архітекторів, включав 9 виходів і мав забезпечувати прийом двох тисяч авіапасажирів щогодини.
Кошторис спорудження даного об’єкту складав майже 2,5 мільярди гривень. Відновлювальні роботи торкнулися й старого терміналу. На ньому реставрували багатостраждальну злітно-посадкову смугу та подовжили її на 795 метрів – тепер довжина цієї полоси склала 3,305 км. Така реконструкція відкрила можливість приземлення у Львові повітряних суден категорії D.
Перше посадка на галицьке летовище літака Boeing 777 датується 2013 роком – сталася ця подія 13 квітня.
Рекордну кількість авіапасажирів аеропорт прийняв та відправив в 2018 році – це було майже півтора мільйона осіб. У порівнянні з 1998 роком відповідна цифра зросла втричі.
Оновлення назви
Дискусії щодо зміни найменування вузла повітряного транспортного сполучення міста Львів активізувалися перед проведенням «Євро-2012».
Пропонувалося декілька варіантів назви об’єкту. Серед них були пропозиції назвати аеропорт ім’ям видатного місцевого зодчого Івана Георгія Пінзеля (Pinsel International Airport), Степана Бандери, короля Данила Галицького або просто назвати його «Аеропорт Львів».
Оскільки спільної думки представникам влади дійти не вдалося, було прийняте рішення щодо опитування українців – протягом п’яти днів наші громадяни могли проголосувати в соціальній мережі Facebook.
За даними статистики, цією нагодою скористувалося 12 258 осіб. Найбільше голосів було віддано на підтримку назви аеропорту на честь засновника міста Львів, Данила Галицького. Кабмін взяв думку громадськості до уваги, видавши відповідне розпорядження. Щоправда, слово «король» з назви об’єкту керівні структури країни усунули, вважаючи його недоречним.
Суперечки щодо оновлення назви львівського летовища точилися ще деякий час.
Край відповідній полеміці поклав наказ Міністерства освіти України від 6 лютого 2012 року. Цим офіційним документом було затверджено, що віднині відповідна установа називається «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».
Львівське летовище за часів нової війни
Станом на початок 2022 року цей аеропорт протягом однієї години міг пропускати близько двох тисяч пасажирів, забезпечувати посадки та вильоти найбільших авіалайнерів.
Усе змінилося 22 лютого, з початком повномасштабного вторгнення росіян. Збройна агресія північного сусіда змусила припинити роботу всі українські летовища.
Але вже через декілька місяців після початку війни стали обговорюватися варіанти можливості відкриття аеропорту Львів імені Данила Галицького, хоча б для перевезення цивільних громадян.
Відповідна думка неодноразово висловлювалася міністром закордоннях справ України Дмитром Кулебою.
Та експерти не підтримали цієї ідеї, посилаючись на неодноразові атаки ворога в і в західних регіонах країни. Гарантії для безпеки дійсно нема – від агресора можна очікувати будь-яких ганебних вчинків, у тому числі й стрільби по цивільним авіалайнерам.
Речником повітряних сил ЗСУ також була висловлена думка, що після поновлення аеродромом Львова роботи противник цей об’єкт розглядатиме як свою потенційну ціль.
Країна зобов’язана дотримуватися європейських стандартів безпеки з метою збереження життя своїх громадян. Саме тому поновлення авіарейсів найімовірніше відбудеться тільки по цілковитому завершенні бойових дій.
Додаткового перешкодою для відкриття повітряних воріт Галичини є й те, що в України власних пасажирських літаків немає. Ми користувалися зарубіжним авіатранспортом, беручи його в компаній-партнерів у лізинг.
З початком війни авіакомпанії вирішили припинити відповідну співпрацю, що стала небезпечною й ризикованою.
Восени цього року до Львову приїздила група американських фахівців-експертів із Управління транспортної безпеки. Вони виконали моніторинг інфраструктури терміналу й летовища, оцінили стан кібербезпеки цього об’єкту та рівень його потенційної готовності до роботи в екстремальних умовах.
Висновки перевірок спеціалістів виявилися позитивними. Проте говорити про відкриття міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького ще зарано, не на часі.
Ще більше цікавих історичних фактів про Львів ви можете прочитати на нашому порталі.