Львів – одне з найпрекрасніших міст не лише України, але й всієї Європи. Це самобутнє, унікальне, красиве і чарівне місто, яке манить туристів зі всього світу. Його порівнюють з Прагою, Віднем, Краковом, Лондоном, Парижем. Хоча самі львів’яни вважають, що Львів – це не маленький Париж, а просто великий Львів. Самобутній і унікальний.
Хтось каже, що Львів схожий на Лондон, тут дощі йдуть ще з 13 століття. І справді, через специфічний клімат, волога та похмура погода часто супроводжує місто. Комусь львівська архітектура нагадує древні вулички Праги чи Кракова. Для когось, аромат кави та вишукані панянки на вулицях нагадують Відень.
Перед Євро-2012 Львів активно порівнювали з Парижем. Казали, що це Париж на сході Європи. Такі порівняння є частими, адже таким чином можна «заманити» і зацікавити туристів. Але чи справді Париж і Львів так схожі між собою?
Чому Львів порівнюють із Парижем?
Екскурсоводи вважають, що порівнювати міста – це нормальна практика. Адже таким чином люди запам’ятовують визначні місця краще. Вважається, що найкраще порівняння для Львова зробив Бартоловей Зиморович. Він порівняв Львів із Вавилоном. Навіть називав його Галицьким Вавилоном. Хоча, на відміну від Вавилона, у Львові мови не переплутуються, а тут всі можуть знайти взаєморозуміння.
Також дехто вважає, що фраза «Побачити Париж і померти» виникла за часів Радянського Союзу. Адже тоді кордони були закриті і побачити Париж не кожен міг. Тому хотілося хоча б побачити Львів, адже він був максимально схожий на столицю моди. Вчені вважають, що порівнянню Львова з Парижем не більше як сто років.
Історик Андрій Павлишин вважає, що порівняння Парижа зі Львовом пішло з комуністичних часів. Адже у ті часи було не так вже і багато міст у Радянському Союзі, які мали красиву вишукану архітектуру. І Львів був одним із них. Це місто часто використовували для зйомки фільмів. Наприклад, саме у Львові знімався фільм про трьох мушкетерів. Адже, за сценарієм дія відбувається у Парижі в 17-му столітті. Фільм став мегапопулярним і, відповідно, Львів теж. З тієї пори Львів стійко асоціюється з Парижем.
Крім того, за радянських часів на Високому замку з’явилася знаменита телевежа. Уночі вона красиво підсвічується і її видно на все місто. Відповідно, дехто порівнює її з Ейфелевою баштою.
Чи доречно Львів порівнювати з Парижем?
Ми звикли думати, що Париж – це велетенський мегалополіс, який просто кипить і вибухає емоціями та розкішним життям. Але офіційно площа Парижа менша за територію Львова. Площа Парижу – 105, 4 квадратних кілометри, а Львова – 182 квадратних кілометри. Проте, у столиці Франції проживає близько 2-х мільйонів осіб, а в Львові – близько 1 мільйона з початком війни. Проте Париж складається з «великої корони» та «малої корони», що формується з передмість, де проживає приблизно 12 мільйонів людей. Французи ділять Париж на «маленький» та «великий». До маленького відносять історичний центр, де неймовірна стара архітектура. А великий – це все ті ж передмістя, які фактично злилися зі столицею і стали її частиною. Якщо ви чуєте, що якесь місто порівнюють з маленьким Парижем, то скоріше всього, мають на увазі стару частину міста.
У архітектурі Львова є дві найбільш «паризькі» пам’ятки. Це:
- Палац Сапєги. Знаходиться він на вулиці Коперника, 40а. Він був збудований у 1867 році. Власником був князь Леон Сапєга, який приїхав з паризької еміграції. Деякі львів’яни вважали, що Сапєга будує Лувр. Адже місцеві жителі ще мало знали про необарокову архітектуру, у якій був збудований палац.
- Палац Потоцьких на вулиці Коперника, 15. Його збудували у 1889 році. Палац звели у стилі бароко, а його архітектором виступав Луї Альфонс Рене Довернь. Він дуже нагадував французькі палаци. Потоцькі хотіли створити свій персональний Париж у Львові.
Чи схожа атмосфера Парижа і Львова?
Люди, які досліджують Львів і Париж, вважають, що ці два міста дуже схожі між собою за архітектурою. Львів дуже комфортний і ніби обіймає кожного, хто живе у ньому. У закладах харчування всі досить приємні та люб’язні. Львів’яни, як і парижани, дуже виділяються на фоні туристів. Екскурсоводи кажуть, що вони навіть у натовпі можуть легко розрізнити місцевого і немісцевого. У Парижі ж не у всіх закладах харчування офіціанти приємні. Особливо, якщо вони бачать, що ви не француз. Деякі можуть ставитися зверхньо, надто, якщо мова йде про недорогі заклади. У дорогих ресторанах офіціантами працюють спеціально навчені люди, які добре заробляють. Тому вони знають як догодити клієнту.
У Львові відчувається приємність та неймовірна атмосфера. Але люди тут більш поспішають та намагаються все робити швидко. Парижани ж ментально інші і вони нікуди не поспішають. Вони можуть дві години обідати і пити дороге вино, не поспішаючи. Парижани звикли жити красиво і шик столичного життя у них в крові. Більшість людей відмічає, що коли приїжджаєш до Львова, то заспокоюєшся, відчуваєш себе більш розслаблено. Але, коли прибуваєш до Парижа, то серце б’ється гучно, завмирає і просто шаленіє від емоцій. Адже Париж – це найбільший туристичний центр світу.
Багато дослідників вважає, що Львів для парижан є справжнім раєм. Адже тут також дуже гарно, смачна їжа, неймовірні дівчата, але набагато нижчі ціни. Тому французи люблять приїжджати до галицької столиці і насолоджуватись життям.
У Львові і Парижі дуже відрізняються жінки. Парижанки – доглянуті і красиві, але вони використовують мінімум косметики, не роблять манікюр, не носять підбори, не їздять на власних авто. Вони одягаються зручно, адже в будь-який момент можуть сісти на велосипед і кудись поїхати. Парижанки роблять так як зручно їм і не звертають ні на кого уваги. Жінки у Львові яскраво і дорого одягаються, носять підбори, їздять на великих дорогих машинах. Багато іноземців відмічає, що львівські дівчата все роблять на показ, а не для себе. Це інколи дуже дивує іноземців. Загалом, рівень життя у Львові і Парижі дуже відрізняється. У столиці Франції більше дбають про архітектуру і інфраструктуру міста, тут рівень життя набагато вищий. Але і Львів достойно представляє Україну і більшість екскурсій для іноземців починається саме з нього.
Більше цікавого про Львів дізнавайтеся на нашому порталі.