Львів – одне з найкрасивіших міст світу. Тут дійсно є на що подивитися і де погуляти. Але, крім пам’яток, яких можна торкнутися, є й такі, які зберігаються виключно у пам’яті і переказах місцевих мешканців. Мова йде про легенди Львова. Їх є дуже багато: від веселих і неймовірних до містичних і страшних.
Містичні історії Львова
Відьми на Лисій горі
Коли Львів лише заснували, то замок збудували на Княжій горі. Але через сильні вітри король Лев зміг там прожити лише одну зиму. І тому новий палац він збудував на горбі. А у 1340 році замок на Княжій горі згорів і більше його не відбудували. Гора стала називатися Лисою, адже там ніхто не жив. Це було улюблене місце відьом. Вони вночі літали містом і лякали тих, хто ходив у темряві. А також відьми викрадали ключі у тих, хто вночі забував їх у дверях. Ключі ці злі панянки носили своєму господареві. І в тих будинках вже ніколи не було спокою, адже мешканці постійно гризлися між собою.
Тому у львів’ян, які жили погано між собою, ходила приказка про те, що з їхнього дому відьми вкрали ключа.
Легенда про чорну труну
Приблизно 400 років тому у ратуші з’явився привид. Він приходив о дванадцятій ночі у вигляді чорної труни. Привид літав сходами, стогнав і лякав трубача і сторожа. Аж поки один із суддів не зрозумів, що сталося. Виявилося, що одного разу судді неправильно винесли вирок. Постраждала невинна людина. І її привид почав з’являтися і нагадувати служителям закону про справедливість. Тому у лавничній (суддівській) книзі було виведено великими буквами: «Пам’ятай про труну, що сходами і залами Ратуші ходила».
Легенда про душі грішних лицарів
Всі знають, що місто Лева легенди має різні. Над Княжою горою стояла гора Будельниця. Там стояла сторожова вежа, з якої будили на сполох, коли бачили ворога. У 1340 році до Львова прийшов король Казимир, а в той час сім лицарів, які були на вежі, проспали це. Поляки змогли пограбувати Високий Замок. Вони забрали золоту корону короля Данила, хрести, позолочений трон. За це лицарів прокляли. І вони лишилися на вічне ув’язнення на цій горі. Стеріг їх чорт Смалюх, який раз на сто років шукав гравця в карти. Грали на душі лицарів. Але ніхто так і не зміг визволити грішників.
Приблизно двісті років тому молодий драгун увечері зустрівся з чоловіком, який запропонував йому пограти у карти. Чоловік відразу зрозумів, що то чорт. Він погодився зіграти, адже був відомим картярем. Чоловік і Смалюх увійшли у гору і сіли за стіл. Там вже сиділо семеро лицарів. Смалюх запитав у драгуна чи буде він грати на мішок золота чи на душі нещасних. Картяр погодився грати на душі і витяг свою колоду. Він знав, що перемогти колодою Смалюха неможливо.
Драгун обіграв чорта і визволив лицарів. А про Смалюха з тієї пори нічого не чули. Кажуть, що він пішов зі Львова.
Легенда про чортів млин
Дана історія пов’язана з Личаківським парком. Львів легенди трепетно береже. У середині позаминулого століття один місцевий підприємець побудував на горі, що поруч з нинішнім парком, млин. Тут було мало лісу і багато вітру. Але крила вітряка постійно ламалися через сильні вітри. Тому господар просто залишив приміщення. Воно стояло пусткою. Але місцеві казали, що тут жив нечистий і робив свої нехороші справи. Тому це місце обходили стороною.
Одного разу вночі красивий пан затягнув нетверезого мельника до млина. Той протверезів і зрозумів, що гарно одягнений пан це сам нечистий. Чоловік не міг втекти, а «поважний пан» наказав мельнику зробити так, щоб до ранку млин почав працювати. І ось через надзусилля мельника, до ранку млин почав працювати. І чоловік побачив, що вони перемелюють людські кістки. Нечистий повідомив чоловіка, що обов’язково йому віддячить. Той швидко побіг додому і був щасливий від того, що вирвався з лап нечистого. Зовсім скоро на Львів напала посуха і всі млини перестали працювати. Але на млин мельника, який вирвався він нечисті, десь і звідкись капала вода. Тому всі люди їхали до нього. Чоловік розбагатів. таким чином, нечистий дотримав свого слова.
Легенда про потяг-привид
У 1861 році був запущений залізничний маршрут Львів-Перемишль. Це був перший маршрут в Україні. З часом на коліях почали відбуватися дивні речі. Про них замовчували, але однаково про це ставало відомо. На коліях біля Львова почав з’являтися дивний потяг. Він не був нікуди вписаний. Потяг з’являвся несподівано, їхав швидко і зникав. Він ніколи не спричиняв аварій. Поїзд догнати було неможливо. Люди почали все менше користуватися залізницею. Адже потяг завжди був помічений у різних місцях.
Одного разу на львівському двірці пасажири чекали потяг, що мав приїхати з Відня. Він уже з’явився біля перону, але раптом на нього зі страшною швидкістю почав їхати сірий поїзд-привид. Всі були нажахані. Поїзд летів прямо на віденський експрес. З привида визирали задоволені обличчя пасажирів. Він пролетів крізь потяг на пероні і поїхав далі. Всі лишились неушкодженими і наляканими.
Після цього потяг ще кілька місяців їздив коліями, а потім зник так само раптово як і з’явився.
Легенда про привид пані
Наприкінці позаминулого століття, австрійські офіцери розказували історію. Говорили, що на узгір’ї цитаделі був будинок, яким володіла пані, яка за життя не хотіла продавати будинок державі. Після смерті вона лякала всіх, хто з’являвся в її домі. Військові не хотіли там ночувати і не раз серед ночі вискакували з будинку у одних підштанках.
Легенда про чаклунку Сару
Приблизно у 1910 році відомий львівський адвокат закохався у жінку, яка була власницею вілли «Півонія» на Погулянці. Він жив з пані два роки і за цей час дуже змінився. Адвокат мав друга-психіатра, який запитав у чоловіка, що з ним коїться. Той відповів, що жінка має над ним незвичну сексуальну силу і буквально висмоктує з нього життя, а він не може їй протистояти.
Психіатр вирішив допомогти другові. Він переглянув історії хвороб. І з жахом зрозумів, що кохана адвоката зверталася до психіатра у 1875 році, коли їй було 45 років. Отже, жінці повинно було бути не менше 80-ти.
Психіатр вирішив познайомитися з Сарою Брага (так звали цю пані). Адвокат на той момент уже помер від якоїсь незрозумілої хвороби. Сара виявилась дуже красивою жінкою. Лікар оселився на її віллі. Жінка намагалася всіляко спокусити чоловіка, але він не піддався. І Сара почала стрімко старіти. Вона благала і плакала, але нічого не допомагало. Одного разу лікар зрозумів, що сталося. Виявилось, що своїх чоловіків жінка віддавала на пожертву демонові Асмодею. Одного вечора психіатр прочитав це місце з Біблії жінці. Вона зойкнула і через кілька хвилин померла.
Легенда про потойбічне рандеву
Вона пов’язала з будинком на Зеленій, 8. Колись тут була вілла «Під липами». Тут жила акторка Ядвіга Калергіс. Її любив відомий львівський літератор на ім’я Юрій. Та пані виїхала до Відня. Але одного разу Юрій отримав листа від Ядвіги, в якому вона писала, що повертається. Юрій щовечора приходив до Ядвіги, яка вела чомусь відлюдькуватий спосіб життя. Чоловік помічав, що жінка ховає від нього своє волосся, потім обличчя, тоді приймає його лише у темряві. Одного разу літератор знайшов мертве тіло своєї коханої.
Зранку він дізнався, що віллу успадкували родичі акторки. А Ядвіга загинула ще два роки тому, коли подорожувала Альпами.
Легенда про привид із Домініканського собору
Коли розкопали підземелля, то сходами почав гуляти монах-домініканець. Він поводив себе дуже лояльно і тихо, тому працівники музею намагаються його не турбувати.
Легенда про Юліка
Привид Юлік живе у Центральній бібліотеці імені Лесі Українки. Приміщення закладу дуже старе. Тут колись був притулок для євреїв. Пан Юлік з дружиною Анною жив там, де були житлові кімнати у бібліотеці. Після смерті Юліка хотіли зробити поминки, але почалось творитися дивне: хтось ходив і шумів. І зараз чути як хтось ходить коридорами. Працівники кажуть, що двері можуть закриватися перед самим носом, світло вмикається саме по собі, Юлік ходить і чалапає. Аж поки йому не набридне така гра.
Цікаві легенди про Львів
Історія закоханих
У 1594 році зародилося кохання між італійцем Міккеліні, який привіз вино до Львова і донькою львівського купця Пелагеєю. Італієць залишився у Львові. Раптом почалася епідемія чуми і Пелагія захворіла. Міккеліні доглядав її та дівчина померла. Її поховали на цвинтарі церкви Благовіщення. Через кілька днів відійшов на той світ і хлопець, якого поховали у костелі святого Станіслава. Італієць заповідав поставити на їхніх могилах однакові надгробки. На них вибили два серця, які пов’язані гілкою лавру. Також є надпис, який говорить про те, що любов не розлучить і смерть. Кажуть, що душі закоханих і досі десь літають.
Історія про кохання з першого погляду
Є легенди про старий Львів. Вони теж цікаві і незвичні. Наприклад, про те, що у 17 столітті у кам’яниці на площі Ринок жила Ядвішка Лушковська. Вона була дочкою збіднілого купця. Тоді ж Львова приїхав король Владислав, який побачив Ядвішку, що виглядала у вікно. Він закохався і забрав дівчину до Варшави. Та аристократія була проти цього шлюбу і вирішила одружити короля на австрійській принцесі.
Ядвішку пересилили у маєток, згодом вона вийшла за багатого шляхтича з Литви. Король постійно приїздив до своєї коханої, овдовів, одружився знову і навіть помер на руках Ядвішки. Як далі склалася доля дівчини невідомо.
Звісно, найвідоміші легенди Львова передаються із уст в уста, їх знають цілі покоління, але що з цього правда, а що ні – невідомо.
Більше корисної інформації про Львів та область читайте в рубриці Історія на нашому порталі.
