Сихівський район міста Львова знаходиться на південному-сході міста. До нього входять:
- Сихів – житловий масив Львова, основа району.
- Козельники – знаходиться між вулицями Луганська і Хуторівка, а також між проспектом Червоної Калини.
- Пирогівка – знаходиться між вулицями Пасічною та Вулецькою.
- Боднарівка – лежить на півдні перехресть від вулиці Стрийської та Наукової.
- Персенівка – лежить біля залізничної станції «Персенівка» вулицями Мирного, Бойка та автобусним заводом.
- Новий Львів – знаходиться між вулицями Стуса, Франка, Мирного, Дібровною.
- Пасіки – частково захоплює Сихівський і Личаківській райони, знаходиться біля вулиці Пасічної.
- Снопків – захоплений часткою, його більша частина лежить у Галицькому районі.
- Зубра – село, яке розташоване за 12 кілометрів від Львова. Захоплене Сихівським районом частково.
Назва Сихівський район, походить від Сихова – району, який є основою цієї частини Львова. Сихів – це село, яке увійшло до складу Львова, про нього згадували ще у 15 столітті. Саме Сихів є кістяком району, це найбільший житловий масив галицької столиці.
Сихівський район налічує приблизно 150 тисяч людей. А з початком повномасштабної війни ця цифра стала ще більшою. Адже саме цей величезний житловий район прийняв велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Населення Сихівського району з кожним роком збільшується, тоді як в інших частинах Львова воно йде на спад.
Найбільший район Львову: Сихівський район
Історія Сихівського району
Саме Сихівський район є найбільш молодим у Львові. Його утворили лише у 2000 році і розвиток продовжується. Але сама територія цього району та його прародичі згадуються дуже давно.
Найстаріша частина Сихівського – Козельники. Адже про село, яке мало таку назву, згадують ще у 1374 році. А про село Сихів згадується 25 травня 1409 року. Адже саме тоді шляхтич Петро Влодек придбав його у Івана і Оксани Русинів. Протягом 15 століття село постійно переходило з рук в руки. У 16 столітті село стало власністю райців – міських консулів Львова.
Найстаріша частина району – це північний-захід від залізничної станції «Сихів». Адже тут збереглися стара забудова, а також церква Пресвятої Трійці 17 століття.
У 1525 році жителі села Сихів та Зубра отримали Магдебурзьке право. У 1673 році село Сихів поділили на 12 частин. Таким чином кожен із райців користувався своєю частиною і отримував з нього прибуток, а на Різдво вони мали право рубати дерева.
Переважна більшість жителів Сихова були українцями. У 1774 році у селі було 46 дворів. Майже всі люди були греко-католиками. Але вже у 1880 році у селі більшість населення були римо-католиками. Один мешканець мав приблизно гектар землі.
Індустріалізація Сихівського району
У 1865 році було відкрито станцію Сихів. Але це не призвело до бурхливого розвитку району. На початку минулого століття у нинішньому районі Сихова існував фільварок, який зараз називається Новий Львів. А у 1905 році був закладений парк «Залізна вода». На той момент тут також було приміське поселення Персенківка. З того моменту залишилося ще 15 старих споруд.
У 1907-1908 році на місці колишнього іподрому збудували міську електростанцію, а також тепличний комплекс. Зараз це Львівська ТЕЦ – 1 і Львівський автобусний завод.
В цей же період почали освоювати Новий Львів. Тут планували побудувати місто-сад, де мали бути розкішні вілли і будинки на 2-3 поверхи, які повинні були оточувати сади. Але до Першої світової війни звели лише кілька будинків. А в районі Персенківки у листопаді 1918 року велися жорстокі бої між українською та польською арміями. Згодом військових перепоховали на Личаківському кладовищі.
Після Першої світової війни території нинішнього Сихова були приміськими. Тут жили переважно поляки і активно будувалися римо-католицькі храми. Деякі костели і монастирі, збудовані у той період, опинилися на території автобусного заводу і підприємства фрезерних верстатів, деякі стали складами.
Забудовувати нинішній Сихівський район почали у 30-х роках, але всі будиночки були типовими. У 1930 році у склад міста увійшла Персенківка, а у 1931 –му – північні частини Козельників і Боднарівки. У 1942 році село Сихів увійшло до складу Львова, а після зняття німецької окупації воно знову стало селом.
Після війни почали освоювати район промислово. Заклалося будівництво Львівського автобусного заводу, створений танкоремонтний завод, прокладена тролейбусна лінія. У 50-60-х роках район почали забудовувати 3-х поверховими типовими будинками і «хрущовками», також з’явився завод «Полярон».
13 червня 1952 року село Сихів офіційно стало частиною Львова. Серйозне освоєння Сихова почалося з 1979 року, тоді проклали нинішню вулицю Сихівську. У 1981 році ключі від квартир у багатоповерхівках отримали перші мешканці. Район розбудовували за мікрорайонами. Села, які входили до складу нинішнього району, були практично зруйновані.
У 1980 році на півдні району побудували автовокзал на Стрийській. Пізніше з’явився іподром.
І до наших днів відбувається розбудова району. Тут є школи, дитячі садки, торгівельні центри, лікарні, перинатальний центр, протитуберкульозні та онкологічні заклади охорони здоров’я, культові споруди.
На території Сихівського району розташована і «Арена-Львів», яка може вмістити практично 35 тисяч глядачів. Збудували її до Євро-2012. А на території іподрому у 2001 році Папа Римський Іоанн Павло II провів дві літургії.
Туристичні місця
Сихів – оспіваний та надзвичайно відомий район Львова. Тут є на що подивитися.
Храм Пресвятої Трійці – дерев’яна церква, яка збудована у 1654 році. У 1932 році була проведена реставрація храму. Реставрація була сприйнята дуже критично. У 1974 році церква стала частиною Львівської картинної галереї. Тут мав бути створений музей народного побуту. У церкві служив греко-католицький мученик отець Андрій Іщик, який загинув 26 червня 1941 року і похований недалеко.
З 1990 року церква є діючим храмом.
Костел святої Софії – збудований у 1760-65 роках на місці згорілого дерев’яного костелу. Засновницею першого костелу була меценатка Зофія Ганель. З 1990 року – діючий греко-католицький храм.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці – була освячена 8 жовтня 2000 року Любомиром Гузаром. Біля неї відбувалася зустріч Папи Римського у 2001 році. Вважається кращим зразком сучасної архітектури Львова. Діючий греко-католицький храм.
Парк «Залізна Вода» – дуже давній, адже про нього відомо ще з початку позаминулого століття. Це пам’ятка садово-паркового мистецтва. У воді тут великий вміст заліза, росте старий яблуневий сад, а також велика кількість рідкісних різноманітних дерев.
Лісопарк «Зубра» – парк біля Сихівського житлового масиву. Тут росте чимало різноманітних дерев, а до 1982 року водилося багато диких тварин, а ще раніше тут жили зубри.
Сихівський район – це величезна та дуже цікава частина Львова, яка є невід’ємною особливістю міста. Він розвивається і росте, з кожним роком стає все більш красивим та сучасним.
