Озеро у Винниках – це став, що розташовувався на річці Марунька на східних околицях Львова. Раніше Винниківське озеро мало максимальну глибину 5 метрів, довжину 440 метрів, а ширину 380 метрів. Озеро було оточене красивим лісом та мальовничими пейзажами.
Винниківське озеро, від походження до сучасності
Історія Винниківського озера
Дуже давно територія нинішнього Винниківського озера була вкрита непрохідним лісом. Через зарослі дерев бігла річка, де було багато риби. Згодом тут з’явилися села, адже поселились люди. Так розташувалося княже село Винники, жителі якого робили вино для князя.
Над територією річки Марунька, яка і дала життя Винниківському озеру, існувало село Млинники. Зникло воно ще в кінці 17 століття. Це було село, де жили кріпаки, які робили на панщині. У центрі села був панський двір, озеро, гребля, млин, корчма. У кінці 17 століття село було зруйновано татарами, від нього лишилося лише кілька хат, які були приєднані до Винників. Будівлі стояли навколо ставу.
У 1885 році Еміль Брайер побудував біля річки Марунька лікувальний заклад «Маріївка». Це мав бути своєрідний курорт, де працювали відомі лікарі та надавалися різні сучасні послуги. Комплекс побудували серед парку, архітектором виступав Михайло Ковальчук. Головним лікарем був Юзеф Закшевський, який впроваджував сучасні методи лікування, що він їх привіз з Європи.
Проте багаті львів’яни їздили на європейські курорти, тому лікувальний заклад став банкрутом. У 1900 році інженер Карл Ріхтманн купив «Маріїївку». Заклад стояв у мальовничому місці, тут працювали найкращі кухарі, лікарі, впроваджувалися сучасні методи лікування. Для пацієнтів навіть збудували теплицю і хворі могли цілий рік їсти свіжу городину. Тут добудували нові корпуси, оранжерею. Саме у цьому лікувальному закладі часто перебувала відома львів’янка того часу письменниця Габріела Запольська.
Санаторій був вершиною тодішнього архітектурного мистецтва. Тут були красиві корпуси, кімнати для більярду, гімнастичний, тренажерний, масажний зали, клумби, сад, колодязь, ледовня, де зберігали продукти. В лікувальному закладі боролися з хворобами опорно- рухового апарату. Туди привозили лікувальні грязі з Італії, були прообрази сучасних соляріїв і джакузі. Також лікували дієтою і хорошим кліматом.
Під час Першої світової війни курорт не працював. Тут жили німецькі військові, а потім мародери розграбували заклад. У 1920 році власник продав курорт, але через інфляцію він отримав за нього так мало коштів, за які неможливо було купити навіть шматок хліба.
У 20-30-х роках Винниківське озеро було власністю Станіслава Ліпського. На озері була гребля і млин.
Пізніше тут був літній будинок, а з 1953 року на місці розкішного курорту з’явилося озеро «Комсомольське». Біля нього була водна станція, човни, пляжі. Від станції «Личаків» до Винниківського озера ходив потяг (до 70-х років).
Озеро без озера
У 50-60-х роках минулого століття львів’яни дуже любили відпочивати на Винниківському озері. Але в якийсь момент озеро довели до жахливого стану. Воно заросло очеретом, стало дуже брудним. Люди вже не ризикували тут купатися, адже у воді було чимало шкідливих бактерій. І хоча краєвиди навколо були гарні, та озеро втратило свою рекреаційну привабливість. Це була велика калюжа, де у воді було чимало шкідливих речовин. Навколо Винниківського озера був ліс, який став сміттєзвалищем.
До 1990-х років на озеро казали «Комсомольське». На початку 90-х років були спроби довести озеро до ладу, але інвесторів не знайшлося. У 2002 році справи пішли на краще і Винниківське озеро отримало нове життя.
Сучасний стан
У 2018 році осушили Винниківське озеро. Зараз тут тестують відпочинковий комплекс «Emily Resort». На його території відкрили піщаний пляж, природні басейни. Зробили все спеціально для того, щоб діти до 10-ти років мали вільний доступ до води. Адже вода має цілющі властивості, бо вода багата на залізо.
Комплекс охоплює 46 гектарів. Він створений навколо колишнього Винниківського озера. Тут є альтанки, медичний центр, місця для відпочинку, укриття. У 2022 році вхід у комплекс коштував 300 гривень, але тут не було ні парасоль, ні шезлонгів. В майбутньому ціна вартуватиме 1000 гривень. У разі поганої погоди кожен бажаючий може зайти у комплекс і прогулятися набережною. При будівництві казали, що всі місцеві зможуть мати безкоштовний доступ до озера. Але зараз він вільний лише для військовослужбовців і дітей до 120 сантиметрів зростом. На території комплексу одночасно може перебувати 660 людей. А взагалі тут може відпочити 2000 людей в день влітку.
Біля озера є гірськолижні траси. Для того, щоб їх зробити, потрібно було вирубати 4, 6 гектарів Винниківського лісу.
Винниківське озеро – це стара легенда, яка ожила і отримала нове дихання. При правильному використанні воно дозволить насолоджуватись цілющою водою і неймовірними краєвидами на довгі роки.
