Личаківське кладовище – це одне з найвизначніших і найпомітніших місць Львова. Його відвідують туристи і звичайні містяни. Тут спочивають знаменитості, які принесли славу Україні, а також чимало звичайних людей. Цвинтар – це справжній музей під відкритим небом, який манить до себе містичністю та загадковістю.
Личаківське кладовище у Львові: історія та цікаві факти
Трохи історії
У 1786 році австрійська влада заборонила львів’янам ховати людей на старих цвинтарях. У тому ж році було відкрите Личаківське кладовище. Призначалося воно для середмістя, а також для 4-ї дільниці міста. Тут ховали заможних і знаменитих містян. Хоча ще у 16 столітті саме на цьому місці знаходили вічний спокій знедолені і бідняки.
Тут були поховані люди різних національностей. У цьому можна переконатися, прочитавши надписи на різних мовах на надгробних плитах.
У кінці 18-на початку 19 століть площа цвинтаря значно розширилася. Тоді були куплені ділянки під поховання від власників приватних ділянок. У 1856 році відбулося наступне розширення кладовища. Тоді керівник Личакова Тит Тхужевський і ботанік Карл Бауер упорядкували території цвинтаря. З’явилися доріжки, алеї, а місце вічного спокою стало схожим на парк.
Австрійський закон гласив, що могили, за якими ніхто не доглядає протягом 25-ти років можна зрівнювати з землею. Таким чином, матеріал із старих могил було подрібнено і використано для доріжок і мурованої огорожі. Тому на Личаківському кладовищі зовсім небагато дуже старих могил. Також зі старих надгробків була вирізьблена неоготична вхідна брама. Це сталося у 1875-1876-му роках. Автором проєкту став Юліуш Гохбергер.
В той же період на полі номер 1 почали ховати найвидатніших жителів міста. А на інших частинах Личаківського кладовища були поховані звичайні львів’яни. Більшість пам’ятників, які з’явилися у той час є справжніми витворами мистецтва.
Після першої світової війни пам’ятники ставали більш типовими і простими. У 1922 році була створена комісія, яка була покликана контролювати мистецький рівень пам’ятників. Але особливо це не допомогло.
У 1939 році на цвинтарі проходили обшуки НКВС. Під час Другої світової війни відбувся занепад Личаківського цвинтаря, чимала кількість могил були знищені. Пізніше на кладовищі почали ховати людей і встановлювати їм типові радянські пам’ятники, які не несли ніякої культурної цінності. У 1975 році масові поховання на території цвинтаря були припинені. Виняток і до цього часу робиться лише для визначних особистостей.
До 1987 року було знищено чимало могил, які мали велике культурне значення. Особливо мова йшла про ті гробівці, родичі яких виїхали до Польщі, Чехії. Австрії. У 1987 році Товариством Лева розпочалося відновлення кладовища.
На цвинтарі знаходиться 24 каплиці. Це усипальниці відомих і заможних людей. Найдавнішою є каплиця 1812 року.
Автор її невідомий. Вона була замовлена Леонардом Дунін-Борковським після того, як у нього померла дружина. Це розкішна каплиця, яка була практично повністю знищена у радянські часи. Після 1990 року відновлена.
Досить відомою є каплиця Барчевських, яка побудована у 1885 році. Її площа – 200 квадратних метрів.
Личаківське кладовище має і ряд військових поховань. Наприклад, тут є поховання часів військового повстання у Польщі 1830-31 років. Тут приблизно 147 поховань того періоду. Також є 230 поховань повстання 1863-64 років. Крім того, тут є поховання польських військових, які загинули у війнах початку минулого століття.
Тут також ховали українських січових стільців, німецьких, турецьких солдатів.
Зараз на кладовищі не ховають простих містян. Але тут знайшли вічний спокій генерал Сергій Кульчицький, учасник Небесної сотні Юрій Вербицький, Ігор Білозір, Мирослав Скорик.
Цікаві факти
- Найдавнішим надгробком на Личаківському кладовищі вважається могила, яка датується 1675 роком. Напис на ньому вірменською мовою.
- Одним з найгарніших є пам’ятник Соломії Крушельницькій. На ньому споруджено молодого Орфея з арфою. Це символ того, що вона віддала музиці все своє життя.
- На Личаківському кладовищі є могила Івана Франка. Спочатку Франка поховали у гробівці-«готелі» родини Мотилевських-Мотильчинських. Потім домовину перенесли в окрему могилу. Нинішній пам’ятник Франку відкрили 28 травня 1933 року.
- Першим бронзовим пам’ятником, встановленим на Личаківському кладовищі є скульптура Володимиру Барвінському. Його відкрили у 1892 році.
- Виділяється могила Ігоря Білозіра – це білий ангел, виготовлений з італійського мармуру.
- У 1990 році, після 11 років по смерті Володимира Івасюка на кладовищі був встановлений пам’ятник на могилі Композитора. Це – бронзова композиція, де зображений Івасюк поряд із фортепіано.
Личаківське кладовище відкрите щодня з 9-ї години. На його території можна перебувати до 20.00 години з березня по жовтень, а з листопада по лютий – до 18-ї години.
Квиток для дорослих вартує 80 гривень, для дітей – 50 гривень, дозвіл на зйомку -100 гривень. Існують пільги для певних категорій населення. Проводяться також екскурсії, вартість для групи до 5 людей – 150 гривень, для групи 10 людей – 230 гривень. Можна пересуватися на електромобілі. Це коштує 300 гривень.
Личаківське кладовище – це одне з найвідоміших місць Львова. Воно приваблює туристів і його обожнюють всі, хто хоче торкнутися до історії та культури.
Більше про визначні пам’ятки міста в розділі “Історія Львову“.